- вершечок
- -чка, ч.Верхня кінцева частина чого-небудь (дерева, гори, споруди і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вершечок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
вершечковий — а, е. Прикм. до вершечок … Український тлумачний словник
верх — (верхня, найвища частина чого н.), верхівка, вершок, вершечок, гребінь; вершина, верхів я, верховина, маківка; шпиль; пік (гострий верх гори); верховіття (верхні гілки дерева); хребет (хвилі, валу тощо); верхогір я збірн. поет. (верхні частини… … Словник синонімів української мови